Арабська мова- це одна із семітських мов, яка поширена в Іраку, Ізраїлі, Кувейті, , Об'єднаних Арабських Еміратах, Сирії, Йорданії, Лівані, Судані, Лівії, Мавританії, Єменській Арабській Республіці, Західній Сахарі, Сомалі, Джібуті, Республіці Ємен, Єгипті, Мальті, Марокко ,Лівії, Тунісі, Алжирі, Республіці Чад.Арабською мовою в світі розмовляють понад 165 млн. людей.Арабська мова — це найпоширеніша семітська мова семіто-хамітської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 120 мільйонів осіб.Арабська - це офіційна мова усіх арабських країн та одна із шести офіційних мов і робочих мов ООН, а також є офіційною мовою Республіки Джібуті та Сомалійської Демократичної Республіки.Арабська  мова  відома своєю діалектичною розгалуженістю, так як племінні діалекти відомі ще з 6-7 століть. Сучасні діалекти цієї мови поділяють на п’ять груп : єгипетсько-суданську, східну (месопотамську), північно-африканську (магрибську), аравійську, центрально-арабську. Ознайомитись з класичною формою літературної арабської мови  можливо при читанні до ісламської  поезії 5-6 століття. Арабська мову, як літературну мову, почали використовувати в 7 столітті.  Це є мова Корану. До найдавніших письмових пам'яток арабської мови належать сафські  та самудські  й лих'янські написи, виконані сабейським шрифтом і т.д. 
 Кількість носіїв: 270 млн. 
 
Класифікація: Афроазіатська, Семіто-хамітська, Семітська, Західносемітська, Арабська мова. 
 Міжнародні організації: ООН,Організація Ісламська Конференція, Африканський Союз, Ліга арабських держав, 
 
Регулює: Академія арабської мови (Єгипет). 
 
 
Історія 
 
Арабська мова   виникла близько 6 століття на півдні Аравійського півострову і розповсюдилась по всьому сучасному арабському світу шляхом завоюванню арабами сусідніх земель. Найближчими спорідненими  мовами з арабською мовою є іврит та 
та арамейська мова. Звучання арабської мови складається з 28 приголосних та 3 голосних звуків, а корені більшості арабських слів складаються з 3 звуків. 
В арабській абетці налічується 28 букв, 25 з яких використовуються для позначення приголосних звуків і 3 - для позначення довгих голосних, а також відсутності звуку (відповідає українському апострофу). Для позначення коротких голосних використовуються  додаткові значки (оголоси), які інколи пишуться над або під буквами. Арабське письмо здійснюється справа ліворуч.