Голландська мова (нідерландська мова) – це одна із германських мов, що належить до західно-германської підгрупи й поширена в Бельгії, Вест-Індії, у Нідерландах, частково в США. У Нідерландах розмовляють близько 14.5 млн. людей, в Бельгії –близько 5 млн. В інших країнах цією мовою розмовляють 2.5 мільйона людей. По кількості   мовців (близько 23 млн. осіб) нідерландська мова  посідає третє місце серед германських мов, після англійської й німецької. Голландська мова поділяється на групи діалектів: південно-центральну(брабантські і східно-фламандські), південно-східну (лімбургські), південно-західну (західно- фламандські і зеландські), північно-східну (саксонські), північно-центральну (південно-голландські і утрехтські діалекти), північно-західну (північно-голландські). Нідерландська мова  ще сформувалась в середні віки на основі племінних діалектів  при їх взаємодії з фризькими і саксонськими  діалектами. В історії голландської мови є три періоди: давньо-нідерландський (давньо-нижньофранкський, 9-11 століття), середньо-нідерландський (12-15 століття) і ново нідерландський ( з 16 століття до  сучасного періоду). В 17 столітті формуються основи усного різновиду нідерландської мови. Для голландської мови характерна писемність на основі латинської графіки. 

Кількість носіїв: 22 млн. 
 
Класифікація: Індо-Європейська, Германська, Західно-германська, Нижньофранкська, Нідерландська моваРегулює: Союз нідерландської мови. 
Історія