Іврит – сучасна модифікація давньоєврейської мови. Іврит формувався на основі мови мішнаїтського періоду й належить до семітських мов нового ступеня.  Поряд з арабською мовою , іврит є офіційною мовою Ізраїлю. Загальна кількість людей, що розмовляє нею в світі , становить близько 3.5 млн.Писемність  -  давньоєврейська.  Сучасна лексика івриту сформувалась завдяки запозичень з давніх та сучасних мов, в тому числі з арабської, російської, англійської, німецької, їдишу. Напротязі багатьох століть лексика івриту збагачувалась за рахунок лексикалізації стійких словосполучень та абревіатур, утворення віддієслівних іменників.До початку 20 ст. іврит мав декілька норм вимови: – ашкеназська (в середовищі євреїв Східної Європи, які мають німецьку коріння) та сефардська (в середовищі євреїв Східного Середземномор’я, Нідерландів, Північної Франції та інших країн, які мають іспанське коріння).

Кількість носіїв: 3.6 млн. людей

Класифікація : Семітська, Іврит

Історія

Як розмовна мова, до середини 1- го тис. до н. е. давньоєврейська мова вийшла з ужитку . Згодом, залишилась  мовою духовної ,  світської, релігійної  літератури високого стилю. В 2-й половині 18-19 ст. на її основі формувався іврит у євреїв Східної Європи.  З 2-ої половини 19 ст. іврит стає  розмовною мовою для повсякденного спілкування.