Перська мова або фарсі ((زبان فارسی — zabân-e fârsi) –це одна із іранських  мов, що представлена найпоширенішим тегеранським діалектом. Цей діалект є основним  джерелом  розмовної сучасної перської мови (фарсі). Найближчою до перської мови є таджицька , дарі. Такі мови мають спільне походження  разом з перською мовою. Лише значні відхилення  є в системі дієслів та в вокалізмі. Перською мовою розмовляють в Афганістані, Пакистані,Іраку, Індії, республіках Закавказзя та Середній Азії , також в Ірані.Лексика перської мови складається з іранських слів, дуже багато є запозичень з англійської, французької, турецької та з арабської (близько 50 % всієї лексики) та інших мов .В розмовній мові дуже часто зустрічаються інверсії. Писемність перської мови – на основі арабського алфавіту , котрий доповнений  декількома знаками для звуків, котрих немає  в арабській мові.Дієслова в перській мові характеризуються категоріями стану, особи, часу ,способу; за будовою поділяються на прості та складні та відмінюються по одному типу відмінювання. Підмет в перській мові переважно знаходиться на початку речення, присудок – в кінці речення.Перська мова представлена багатьма варіантами. Державною мовою вона є в Афганістані (дарі або фарсі-кабулі), Таджикистані (таджицька мова). Перськомовні громади є в Іраку, Омані, Ємені, ОАЕ, Бахрейні (країни Перської затоки)

Загальне число носіїв: 59 млн. - перша мова (включаючи таджицький і даруй); 40 млн. - друга мова. 
 
Категорія: Мови Євразії, Індоєвропейська сім'я, іранська галузь, південно-західно-іранська група . 
 

Регулююча організація: Академія перської мови та літератури.

Історія

Перська мова була рідною мовою правителів Давньоперської держави. Перська була розповсюджена ще в 1 тисячоріччі до н . е на південному заході Ірану. Поруч перської мови була поширена  рідна давньоперська мова  - авестійська мова (поч. 1 ст. до н.е.).Продовженням давньоперської мови у I тисячоріччі н.е. була середньо перська мова (пехлеві). В той час ця мова була офіційною мовою Сасанідів. Після завоювання Ірану арабами (VII сторіччя н.е.)  середньо перська мова зберігалася у зороастрійських громадах Ірану та у парсів Індії. Новоперська мова виникає в !Х сторіччі . В її основі – це модифіковане арабське письмо. На основі ново перської мови , після ісламізації Ірану, було створено класичну середньовічну літературу (Фірдоусі, Рудакі, Гафіз, Омар Хайам). 
З XIX сторіччі в сучасній перській мові використовуються запозичення з французької та англійської мов. У 1930 році було створено Академію перської мови з метою «очищення» мови від західноєвропейських слів та арабізмів.

В 1990 році було створено нову Академію перської мови.