Португальська мова(порт. língua portuguesa)   – це одна з романських мов іберо- германської підгрупи. Португальська є офіційною мовою Португалії, Східного Тимору і Макао, Бразилії, Анголи, Мозамбіка, Кабо-Верде, Гвінеї-Бісау, Сан-Томе, Принсипі. Португальська є однією з офіційних мов Східного Тимору (разом з тетум та китайською) та Макао( разом з китайською). Розмовляють португальською також в Люксембурзі, Намібії і Парагваї. Португальські креольські мови — є основними мовами у Кабо-Верде і важливими у Гвінеї-Бісау. Португальською мовою розмовляє близько 188 мільйонів чоловік в Південній Америці, 17 мільйонів в Африці, 12 мільйонів в Європі, 2 мільйони в Північній Америці і 610 тис. в Азії. В Португалії існує міжнародна організація «Суспільство португаломовних країн» (порт. Comunidade dos Países de Língua Portuguesa, CPLP) в яку входять вісім незалежних країн , де португальська мова є офіційною. 
У березні 2006 року в Сан-Паулу (Бразилія) був заснований Музей португальської мови.Пов’язані з португальською мовою, існують наступні мови романської групи: 
- Галісійська мова і мова фала, її найближчі родичі. 
 
- Іспанська мова, найближча до португальської серед великих мов. 
 
- Мірандезька, інша західно-іберійська мова, що існує в Португалії. 
 
- Іудео-португальська мова і ладіно, мова сефардських євреїв, близьких до іспанської та португальської мов.Галісійська мова є наближеною мовою до португальської мови .Колись ці дві мови були єдиною мовою. Назва галісійської мови походить від її розповсюдження в північно- західній Іспанії (автономне суспільство Галісія).Нащадком португальсько – галісійської мови є мова фала, якою розмовляє невелика кількість людей в іспанських містах Валверді-ду-Фресну Valverdi du Fresnu, Ас-Еллас і Са-Мартін-де-Требеллу (автономне суспільство Естремадура, біля кордону з Португалією). З португальської мови  також багато слів було запозичено мовами Суринамі  - конкані, японською та сранан- тонго, цонга, папіаменту, тетум та інші. 
 
Кількість носіїв: 220 млн. 
 
Класифікація: Індоєвропейська сім'я, Романська група, Іберо-романська підгрупа, Португальська мова. 
Історія

Появу португальської мови вчені пов’язують з появою латинської мови на Іберійському півострові в 218 році до н. е. Адже із латинської мови пішли усі романські мови. Після розвалу Римської імперії в 711 році н.е. на Іберійському півострові  арабська стала офіційною мовою, але більшість населення продовжувало розмовляти романською мовою, відомою як мозарабська. Лише в 9 столітті з’явилися адміністративні документи  португальською мовою з багатьма латинськими фразами. Вважають, що португальська мова  сформувалась  в 12 – 14 столітті в результаті змішання говорів півдня та півночі в галісійсько- португальський період розвитку мов.Згодом, у 1290 році королем Денісом було створено перший португальський університет в Лісабоні (Estudo Geral) і видано декрет, що португальська мова стає офіційною та повинна називатися «португальською мовою», а не «вульгарною мовою». 
В період великих географічних відкриттів початку 16 століття  відбулась експансія португальської мови  в Бразилію та на території Азії та Африки. Ранні часи старої португальської мови 16 століття по сьогоднішній день  характеризувалися  збільшенням запозичених слів з грецької та латинської мов. 
Сучасна португальська  мова має два основні територіальні варіанти – бразильський та португальський. Вони дуже різні в  фонетиці та в лексиці. В бразильському варіанті португальської мови є велика кількість запозичень з індійських мов , в португальському варіанті – запозичення з африканських мов Мозамбіку, Анголи.